Головна | Мій профіль | Реєстрація | Вихід    Ви увійшли як Гість | Група "Гости"Вітаю Вас Гість | RSS        
ОТРИМАННЯ РОБІТНИЧОЇ ПРОФЕСІЇ - ЗАПОРУКА УСПІШНОГО МАЙБУТНЬОГО
Меню сайту
Вхід
Логин
  

Пароль




Регистрация на сайте!
Забыл пароль      

  
Головна » Статті » Інформаційні та методичні матеріали » Методичні розробки

Методична розробка уроку з історії України (вик. Стасишин М.В.)

Методична розробка уроку з історії України:

Тема уроку.«Культура України на початку 20 століття»

Мета уроку:

Навчальна:

розкрити основні напрями розвитку освіти, науки і культури на початку 20 століття; ознайомити учнів з основними досягненнями в галузі літератури та живопису, з основними стилями в галузі архітектури; познайомити учнів з видатними музичними творами, а також з історією та творчим доробком українського театру;

Розвиваюча:

Розвивати в учнів вміння розрізняти, що таке прекрасне, а що таке  потворне;

Виховна:

Виховувати в учнів почуття прекрасного, формувати естетичні смаки, виховувати гордість за українців, які досягли великих здобутків в галузі освіти, науки, літератури та мистецтва.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

- назвати основні типи навчальних закладів в українських землях на початку 20 століття;

- охарактеризувати основні напрями в розвитку української літератури та живопису;

- визначити основні стилі в галузі архітектури;

- характеризувати особливості розвитку культури України на початку 20 століття;

- описувати картини і  пам’ятки архітектури.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Форма проведення: урок-пошук з елементами гри.

Метод проведення: пояснювально-ілюстративний з елементами пошуковості.

Література:

1. Конспекти уроків з історії України  «Освітній портал «Академія»

2.С. Кульчицький, Ю. Лебедєва     Історія України, підручник.

3. Матеріали періодичної преси.

4. Пометун О.  Історія України, підручник 10 клас загальноосвіт.навч.закл.; рівень стандарту.

5.О. Реєнт, О. Малій Історія України, підручник 10кл.

Обладнання: портрети науковців, винахідників,істориків,літераторів,мовознавців,худож-ників,композиторів,театральних діячів, репродукції картин, архітектурних пам’ятників, таблиці, книги, мультимедійний проектор, фільм про А.Шептицького.

Міжпредметні зв’язки: українська література, художня культура.

Основні терміни і поняття: культура, метрополія, колонія, дискримінація, асиміляція, стиль модерн, електика, неоготичний, неокласицизм, археологія.

Основні дати і події:

Хід уроку:

  1. Організацій        ний момент. Привітання.

Перевірка присутності і готовності учнів до уроку.

2.Актуалізація  опорних знань.

-Пригадайте, що означає термін культура?

Які види мистецтва ви знаєте?

3.Оголошення теми, мети та завдання уроку.

4.Мотивація навчальної діяльності учнів.

 

 

Епіграф  уроку:

«Життя коротке, а мистецтво вічне» Гіппократ

4.Сприйняття та усвідомлення матеріалу.

Хід уроку

1.Стан освіти.

Початок 20 століття ознаменувався прискореним розвитком освіти у цивілізованому світі. Саме життя вимагало освічених людей і кваліфікованих спеціалістів у всіх сферах життя населення:  державного управління, економіки (промисловість, фінанси, транспорт, зв’язок, сільське господарство),культури.

Поступово ці процеси відбувались на українських землях.

Пригадайте до складу яких імперій входили українські землі на початку 20 століття?

Таблиця №1

1.Зросла кількість початкових шкіл.

2.Вищі початкові училища – 300; 4 роки навчання.

3.Було 26 тисяч загальноосвітніх  шкіл .

4.60 профтехучилищ , навчалося 5 тисяч учнів.

 

Питання до учнів: чому уряд Росії не сприяв розвитку освіти серед українців?

Не кращим було становище з освітою і на західноукраїнських  землях. Австрійський уряд насаджував школи з німецькою та польською  мовами навчання. Так, на Галичині було лише 49 гімназій ( в тому числі у Кам’янці-Струмиловій (фото); на Буковині – 1; на Закарпатті - жодної.

Тоді українці справу освіти взяли у свої руки і за власні кошти відкривали українські школи. Вже в 1914 році було:

Таблиця №2

1. Галичина – 2510 народних шкіл – 440 тис. учнів.

2. Буковина -216 народних  шкіл – 40 тис. учнів.

У школах працювало більше, ніж 40 тис. українських учителів.

Значно менше було професійно-технічних училищ. Одне з них – це наше, яке розпочало свою діяльність ще в далекому 1884 році як кушнірсько-бондарівська школа, яка згодом стала школою рільничою (фото).

Таким чином, уряди Російської і Австро-Угорської імперій здійснювали дискримінацію і асиміляцію українців (учні пояснюють).

Не в кращому становищі перебувала і вища освіта. На всій території Східної України працювали 3 університети – Харківський, Київський, Одеський (фото). На західноукраїнських землях – 2: Львівський і Чернівецький (фото). Викладання в університетах велося  російською, німецькою та польською мовами. Та й вступити українцям до вишу було неймовірно складно.

Питання учням: Чому?

 

Висновок: для держав-метрополій українські землі

були колоніями, а українці дешевою робочою силою. У ставленні до українців влада проводила політику дискримінації та асиміляції, знищення культурної самобутності. Проте прискорення соціально-економічного розвитку сприяло збільшенню кількості освітніх закладів. Саме життя вимагало освічених людей .

  1. Розвиток науки

проходив у двох напрямах: гуманітарному і математично-природничому. Справжньою великою подією у науковому життя України став вихід у 1907-1909 роках чотиритомного словника української мови Б.Грінченка (фото) і тритомника «Українська граматика» А.Кримського (фото), а також шеститомника «Етнографічний збірник» В.Гнатюка (фото).

Питання до учнів: яку роль, на вашу думку, відіграли ці мовознавчі праці у розвитку національно-визвольного руху українців?

На початку 20 століття виходять такі знамениті історичні праці, як: «Історія України-Руси»(фото)

М. Аркаса;

«Історія України-Руси» в одинадцятитомному викладі М. Грушевського. Такої історії не мала жодна слов’янська нація.(фото).

«Історія запорізьких козаків» у 3 томах (фото) Д.Яворницького.

А також було зроблене велике археологічне відкриття В. Хвойкою Трипільської культури, яке засвідчило про древність нашої нації і її високу культуру (фото). Великий вклад у розвиток природничих наук здійснили такі вчені:

В.Вернадський – вчений із світовим ім’ям природознавець, який обґрунтував цілісність всесвіту, (фото);

Д.Заболотний – мікробіолог, розробив методи боротьби з чумою (фото).

І.Полюй – фізик, першим винайшов промені, це відкриття вкрав його учень Рентген (фото);

І.Горбачевський – розробив чотиритомний курс лікарської хімії (фото) ;

І.Сікорський – авіаконструктор, автор гелікоптера (фото).

До речі, троє останніх вчених працювали і творили за кордоном, оскільки в Україні їм цього робити не давала влада.

Вивчення цього питання можна провести у вигляді гри. Викладач називає прізвище вченого , учні шукають в Інтернеті  його портрет і називають напрям  діяльності та записують в зошит у вигляді таблиці.

 

3. Література

Кінець 19 початок 20 століть ознаменувався появою талановитих письменників, творчість яких стоїть на рівні з європейськими митцями і які, незважаючи на заборону з боку царського уряду Росії (згадайте лише горезвісні, людиноненависницькі Валуєвський і Емський укази (фото), творили мовою свого народу.

Серед поетів особливо сіяє зоря таланту Л.Українки (фото).

Не має собі рівних за могутністю і багатогранністю таланту творчість генія І.Франка, який писав поезії, прозові твори, казки, драматичні твори, а також з під його пера вийшла велика кількість наукових праць. Боляче, що до сьогодні не видана вся творча спадщина великого Каменяра. І. Франко у 1913 році приїздив у наше місто на прем’єру вистави «Украдене щастя».

Нікого не може залишити байдужим і лірично-ніжна, а часом трагічна творчість М.Коцюбинського (фото), неперевершеного майстра незрівнянного опису української природи і долі простих людей.

Не можна оминути увагою і творчість західноукраїнських письменників:

О.Кобилянської,  в творчості якої значну увагу приділено показу життя жінки (фото);

Б.Лепкого – неперевершеного майстра історичного роману (фото).

Під час пояснення учні називають твори письменників. Якщо група добре підготовлена можна провести гру. Викладач показує портрети, а учні називають письменника і його твори.

 

  1. Архітектура
  2. «Музика застигла у камені», – так називають архітектуру як вид творчості. Скільки існує людина – завжди прикрашала своє житло, намагалася зробити його не лише зручним для проживання, але й неповторним і самобутнім. Архітектура України початку 20 століття – це цікаве поєднання стилю модерн із застосуванням найновіших технологій під час будівництва із стилем романтичної електики. (Пояснити)

Саме цей стиль визначає будівлі видатного київського архітектора І.Городецького (фото). У такому стилі побудований будинок з химерами (фото). В неготичному стилі – костел святого Миколая у Києві (фото), в стилі неокласицизму Національний художній музей (фото). Для своїх споруд автор вибирав природний колір цементу – сірий, а прикрашені вони скульптурами з міцного цементу.

Українські архітектори у своїх спорудах широко використовували мотиви народної архітектури. Наприклад, будинок Полтавського земства (фото) архітектора В.Кричевського (фото), будинок страхового товариства «Дністер» у Львові (фото) архітектора І.Левицького (фото), Бессарабський ринок у Києві (фото) архітектора Г.Гая та Педагогічний музей (фото) архітектора Альошина (фото).

 

  1. ЖИВОПИС

Як різноманітна і неповторна Україна, таким є і її живопис. Серед різноманіття  художників така ж і кількість різноманітних стилів і напрямів, часто дуже протилежних один одному.  В першу чергу в картинах українських художників необхідно відзначити історичний жанр. Він був навіяний  не лише спогадами про славне історичне минуле українців, а й намаганням зберегти історичну пам’ять  українського народу. Адже в цей період  

завершувався процес формування української нації. Першою в цьому ряду стоїть картина І.Рєпіна(фото), (чия приналежність до російської нації викликає суперечки істориків), знаменита картина «Запорожці пишуть листа турецькому султану» (фото). Таких колоритних образів важко знайти в інших картинах.

Плідно в історичному жанрі творили художники:

Ф.Красицький – «Гість із Запоріжжя» (фото);

М.Самокиш – «Запорожці обідають» (фото);

М. Івасюк –«В’їзд Б.Хмельницького в Київ»,

«Іван Богун під Берестечком» (фото).

З великою любов’ю змальовував Україну та українців художник С. Васильківський (фото), який писав у романтичному стилі (репродукції картин). 

Цілу галерею портретів діячів української культури залишив у спадщину нащадкам львівський художник І.Труш (фото і репродукції картин)

 

6.МУЗИКА

Про те, що українці надзвичайно музикальна і співоча нація, говорити не доводиться. Варто згадати лише ту величезну кількість народних пісень найрізноманітніших жанрів: духовні, обрядові, історичні, жанрово-побутові, ліричні, які українці створили протягом своєї історії.

А які українські пісні ви знаєте?

Вершиною українського класичного мистецтва є творчість композитора М. Лисенка (фото). Він творив у різних жанрах: опера ( «Різдвяна ніч», «Тарас Бульба», «Утоплена», «Енеїда», «Наталка-Полтавка»), створив першу дитячу оперу «Пан Коцький», здійснив обробку народних пісень, творив духовну музику.

(Учні слухають уривок твору М.Лисенка.)

Сповнена творчої наснаги і трагічною була доля    М. Леонтовича(фото), твір якого «Щедрик» знає весь християнський світ. А ще ви, мабуть, пам’ятаєте дитячу пісеньку «Женчичок-бренчичок».

(Учні слухають уривок твору).

Необхідно згадати і творчість К. Стеценка (фото), твір якого «Боже великий, єдиний» став духовним гімном України. (Учні співають гімн).

Найкращою співачкою не лише України, а й всього тогочасного світу вважали С.Крушельницьку (фото). Музична її критика відзначала сильне лірико-драматичне сопрано і видатні акторські здібності. У репертуарі співачки було близько 60 оперних  партій, її голос звучав на сценах найкращих оперних театрів світу. Соломія була великою патріоткою свого краю. Де б вона не виступала, всюди виконувала українські народні пісні.(Прослухати твір у виконанні С.Крушельницької).

 

(Вивчення цього питання можна дати провести керівнику музичного гуртка.)

  1. ТЕАТР

Пригадайте. Де і коли в Україні була здійснена перша театральна постановка, хто її автор, як вона називалася?

Відповідь: 1619 рік, м. Кам’янка-Струмилова, Яків Гаватович, інтермедії «Кіт в мішку» і «Сон в руку».  У 1882 р. виник перший український професійний театр, який очолив М.Кропивницький (фото) до складу якого увійшли М.Заньковецька (фото), три брати Тобілевичі – М.Садовський (фото),                     І. Карпенко-Карий (фото), П.Саксаганський (фото) та їх сестра Марія. Незважаючи на заборону Емським указом (1876р.) постановок українською мовою, глядачі побачили п’єси: «Назар Стодоля», «Наталка-Полтавка», «Сто тисяч», «За двома зайцями». Глядачі високо оцінювали високопрофесійну гру акторів не лише в Україні, а й в Москві і Петербурзі.

 

  1. РЕЛІГІЙНЕ ЖИТТЯ

В українських землях, що входили до складу Російської імперії, релігійне життя повністю контролювала російська православна церква , яка повністю підтримувала імперську владу, називаючи царя намісником Бога на землі, а також проклинала гетьмана І.Мазепу, анафему на якого було накладено ще в 1709 році. Пригадайте, за що російська православна церква

проклинає Мазепу. І сьогодні УПЦ московського патріархату залишається ворожою до України і всього українського та відіграє роль підривника нашої незалежності.

На західноукраїнських землях духовне життя українців очолювала УГКЦ під керівництвом митрополита А.Шептицького, яка своєю діяльністю не лише зберегла українську мову та культуру, а й зміцнила національний дух українців.

(Відеофільм  про А.Шептицького.)

 

6. Узагальнення та систематизація знань

Провести у вигляді гри. Групу поділити на 2 команди, обрати арбітра. Ставити питання має учень.

Категорія освіти:

Назвати вищі навчальні заклади на українських землях.

Наука:

Назвати видатних українських вчених і їх досягнення.

Література:

Назвати українських письменників та їх твори.

Архітектура:

Назвати відомих архітекторів і їх споруди.

Живопис:

Назвати відомих художників і їх картини.

Музика:

Назвати відомих композиторів і їх твори.

Після цього учні оголошують переможців гри.

  1. Підсумки уроку

Українці – велика нація, яка своїм культурним спадком вплинула на розвиток культури інших слов’янських народів.

Розвиток культури був одним із чинників, які консолідували український народ, у тих складних соціально-політичних умовах, в яких він перебував, в українську націю.

Українські митці створили значний доробок у різних сферах культури, який не втратив свого значення і донині.

Сьогодні на уроці ми ще раз мали можливість переконатися в тому, що ми українці велика нація, наш народ – це народ  трудівник, творець, мислитель.

 Прокоментуйте епіграф уроку в контексті вивченого матеріалу.

 

Висновок

Наприкінці уроку закликаю вас вдуматися у висловлювання нашого генія Івана Франка «Життя коротке, та безмежна штука і незглибиме творче ремесло»

Оцінки.

  1. Домашнє завдання.

Опрацювати тему уроку за підручником.

Повторити тему уроку із всесвітньої історії «Перша світова війна».

 

Викладач-методист                        Стасишин М.В.

Категорія: Методичні розробки | Додав: Virtyoz (28.11.2017)
Переглядів: 1525 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Пошук по сайту
Ми на карті
НМЦ ПТО
Освітній портал
ВПУ-71 © 2024