Методична розробка уроку з історії України:
Тема уроку.«Культура України на початку 20 століття»
Мета уроку:
Навчальна:
розкрити основні напрями розвитку освіти, науки і культури на початку 20 століття; ознайомити учнів з основними досягненнями в галузі літератури та живопису, з основними стилями в галузі архітектури; познайомити учнів з видатними музичними творами, а також з історією та творчим доробком українського театру;
Розвиваюча:
Розвивати в учнів вміння розрізняти, що таке прекрасне, а що таке потворне;
Виховна:
Виховувати в учнів почуття прекрасного, формувати естетичні смаки, виховувати гордість за українців, які досягли великих здобутків в галузі освіти, науки, літератури та мистецтва.
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
- назвати основні типи навчальних закладів в українських землях на початку 20 століття;
- охарактеризувати основні напрями в розвитку української літератури та живопису;
- визначити основні стилі в галузі архітектури;
- характеризувати особливості розвитку культури України на початку 20 століття;
- описувати картини і пам’ятки архітектури.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Форма проведення: урок-пошук з елементами гри.
Метод проведення: пояснювально-ілюстративний з елементами пошуковості.
Література:
1. Конспекти уроків з історії України «Освітній портал «Академія»
2.С. Кульчицький, Ю. Лебедєва Історія України, підручник.
3. Матеріали періодичної преси.
4. Пометун О. Історія України, підручник 10 клас загальноосвіт.навч.закл.; рівень стандарту.
5.О. Реєнт, О. Малій Історія України, підручник 10кл.
Обладнання: портрети науковців, винахідників,істориків,літераторів,мовознавців,худож-ників,композиторів,театральних діячів, репродукції картин, архітектурних пам’ятників, таблиці, книги, мультимедійний проектор, фільм про А.Шептицького.
Міжпредметні зв’язки: українська література, художня культура.
Основні терміни і поняття: культура, метрополія, колонія, дискримінація, асиміляція, стиль модерн, електика, неоготичний, неокласицизм, археологія.
Основні дати і події:
Хід уроку:
- Організацій ний момент. Привітання.
Перевірка присутності і готовності учнів до уроку.
2.Актуалізація опорних знань.
-Пригадайте, що означає термін культура?
Які види мистецтва ви знаєте?
3.Оголошення теми, мети та завдання уроку.
4.Мотивація навчальної діяльності учнів.
Епіграф уроку:
«Життя коротке, а мистецтво вічне» Гіппократ
4.Сприйняття та усвідомлення матеріалу.
Хід уроку
1.Стан освіти.
Початок 20 століття ознаменувався прискореним розвитком освіти у цивілізованому світі. Саме життя вимагало освічених людей і кваліфікованих спеціалістів у всіх сферах життя населення: державного управління, економіки (промисловість, фінанси, транспорт, зв’язок, сільське господарство),культури.
Поступово ці процеси відбувались на українських землях.
Пригадайте до складу яких імперій входили українські землі на початку 20 століття?
Таблиця №1
1.Зросла кількість початкових шкіл.
2.Вищі початкові училища – 300; 4 роки навчання.
3.Було 26 тисяч загальноосвітніх шкіл .
4.60 профтехучилищ , навчалося 5 тисяч учнів.
Питання до учнів: чому уряд Росії не сприяв розвитку освіти серед українців?
Не кращим було становище з освітою і на західноукраїнських землях. Австрійський уряд насаджував школи з німецькою та польською мовами навчання. Так, на Галичині було лише 49 гімназій ( в тому числі у Кам’янці-Струмиловій (фото); на Буковині – 1; на Закарпатті - жодної.
Тоді українці справу освіти взяли у свої руки і за власні кошти відкривали українські школи. Вже в 1914 році було:
Таблиця №2
1. Галичина – 2510 народних шкіл – 440 тис. учнів.
2. Буковина -216 народних шкіл – 40 тис. учнів.
У школах працювало більше, ніж 40 тис. українських учителів.
Значно менше було професійно-технічних училищ. Одне з них – це наше, яке розпочало свою діяльність ще в далекому 1884 році як кушнірсько-бондарівська школа, яка згодом стала школою рільничою (фото).
Таким чином, уряди Російської і Австро-Угорської імперій здійснювали дискримінацію і асиміляцію українців (учні пояснюють).
Не в кращому становищі перебувала і вища освіта. На всій території Східної України працювали 3 університети – Харківський, Київський, Одеський (фото). На західноукраїнських землях – 2: Львівський і Чернівецький (фото). Викладання в університетах велося російською, німецькою та польською мовами. Та й вступити українцям до вишу було неймовірно складно.
Питання учням: Чому?
Висновок: для держав-метрополій українські землі
були колоніями, а українці дешевою робочою силою. У ставленні до українців влада проводила політику дискримінації та асиміляції, знищення культурної самобутності. Проте прискорення соціально-економічного розвитку сприяло збільшенню кількості освітніх закладів. Саме життя вимагало освічених людей .
- Розвиток науки
проходив у двох напрямах: гуманітарному і математично-природничому. Справжньою великою подією у науковому життя України став вихід у 1907-1909 роках чотиритомного словника української мови Б.Грінченка (фото) і тритомника «Українська граматика» А.Кримського (фото), а також шеститомника «Етнографічний збірник» В.Гнатюка (фото).
Питання до учнів: яку роль, на вашу думку, відіграли ці мовознавчі праці у розвитку національно-визвольного руху українців?
На початку 20 століття виходять такі знамениті історичні праці, як: «Історія України-Руси»(фото)
М. Аркаса;
«Історія України-Руси» в одинадцятитомному викладі М. Грушевського. Такої історії не мала жодна слов’янська нація.(фото).
«Історія запорізьких козаків» у 3 томах (фото) Д.Яворницького.
А також було зроблене велике археологічне відкриття В. Хвойкою Трипільської культури, яке засвідчило про древність нашої нації і її високу культуру (фото). Великий вклад у розвиток природничих наук здійснили такі вчені:
В.Вернадський – вчений із світовим ім’ям природознавець, який обґрунтував цілісність всесвіту, (фото);
Д.Заболотний – мікробіолог, розробив методи боротьби з чумою (фото).
І.Полюй – фізик, першим винайшов промені, це відкриття вкрав його учень Рентген (фото);
І.Горбачевський – розробив чотиритомний курс лікарської хімії (фото) ;
І.Сікорський – авіаконструктор, автор гелікоптера (фото).
До речі, троє останніх вчених працювали і творили за кордоном, оскільки в Україні їм цього робити не давала влада.
Вивчення цього питання можна провести у вигляді гри. Викладач називає прізвище вченого , учні шукають в Інтернеті його портрет і називають напрям діяльності та записують в зошит у вигляді таблиці.
3. Література
Кінець 19 початок 20 століть ознаменувався появою талановитих письменників, творчість яких стоїть на рівні з європейськими митцями і які, незважаючи на заборону з боку царського уряду Росії (згадайте лише горезвісні, людиноненависницькі Валуєвський і Емський укази (фото), творили мовою свого народу.
Серед поетів особливо сіяє зоря таланту Л.Українки (фото).
Не має собі рівних за могутністю і багатогранністю таланту творчість генія І.Франка, який писав поезії, прозові твори, казки, драматичні твори, а також з під його пера вийшла велика кількість наукових праць. Боляче, що до сьогодні не видана вся творча спадщина великого Каменяра. І. Франко у 1913 році приїздив у наше місто на прем’єру вистави «Украдене щастя».
Нікого не може залишити байдужим і лірично-ніжна, а часом трагічна творчість М.Коцюбинського (фото), неперевершеного майстра незрівнянного опису української природи і долі простих людей.
Не можна оминути увагою і творчість західноукраїнських письменників:
О.Кобилянської, в творчості якої значну увагу приділено показу життя жінки (фото);
Б.Лепкого – неперевершеного майстра історичного роману (фото).
Під час пояснення учні називають твори письменників. Якщо група добре підготовлена можна провести гру. Викладач показує портрети, а учні називають письменника і його твори.
- Архітектура
- «Музика застигла у камені», – так називають архітектуру як вид творчості. Скільки існує людина – завжди прикрашала своє житло, намагалася зробити його не лише зручним для проживання, але й неповторним і самобутнім. Архітектура України початку 20 століття – це цікаве поєднання стилю модерн із застосуванням найновіших технологій під час будівництва із стилем романтичної електики. (Пояснити)
Саме цей стиль визначає будівлі видатного київського архітектора І.Городецького (фото). У такому стилі побудований будинок з химерами (фото). В неготичному стилі – костел святого Миколая у Києві (фото), в стилі неокласицизму Національний художній музей (фото). Для своїх споруд автор вибирав природний колір цементу – сірий, а прикрашені вони скульптурами з міцного цементу.
Українські архітектори у своїх спорудах широко використовували мотиви народної архітектури. Наприклад, будинок Полтавського земства (фото) архітектора В.Кричевського (фото), будинок страхового товариства «Дністер» у Львові (фото) архітектора І.Левицького (фото), Бессарабський ринок у Києві (фото) архітектора Г.Гая та Педагогічний музей (фото) архітектора Альошина (фото).
- ЖИВОПИС
Як різноманітна і неповторна Україна, таким є і її живопис. Серед різноманіття художників така ж і кількість різноманітних стилів і напрямів, часто дуже протилежних один одному. В першу чергу в картинах українських художників необхідно відзначити історичний жанр. Він був навіяний не лише спогадами про славне історичне минуле українців, а й намаганням зберегти історичну пам’ять українського народу. Адже в цей період
завершувався процес формування української нації. Першою в цьому ряду стоїть картина І.Рєпіна(фото), (чия приналежність до російської нації викликає суперечки істориків), знаменита картина «Запорожці пишуть листа турецькому султану» (фото). Таких колоритних образів важко знайти в інших картинах.
Плідно в історичному жанрі творили художники:
Ф.Красицький – «Гість із Запоріжжя» (фото);
М.Самокиш – «Запорожці обідають» (фото);
М. Івасюк –«В’їзд Б.Хмельницького в Київ»,
«Іван Богун під Берестечком» (фото).
З великою любов’ю змальовував Україну та українців художник С. Васильківський (фото), який писав у романтичному стилі (репродукції картин).
Цілу галерею портретів діячів української культури залишив у спадщину нащадкам львівський художник І.Труш (фото і репродукції картин)
6.МУЗИКА
Про те, що українці надзвичайно музикальна і співоча нація, говорити не доводиться. Варто згадати лише ту величезну кількість народних пісень найрізноманітніших жанрів: духовні, обрядові, історичні, жанрово-побутові, ліричні, які українці створили протягом своєї історії.
А які українські пісні ви знаєте?
Вершиною українського класичного мистецтва є творчість композитора М. Лисенка (фото). Він творив у різних жанрах: опера ( «Різдвяна ніч», «Тарас Бульба», «Утоплена», «Енеїда», «Наталка-Полтавка»), створив першу дитячу оперу «Пан Коцький», здійснив обробку народних пісень, творив духовну музику.
(Учні слухають уривок твору М.Лисенка.)
Сповнена творчої наснаги і трагічною була доля М. Леонтовича(фото), твір якого «Щедрик» знає весь християнський світ. А ще ви, мабуть, пам’ятаєте дитячу пісеньку «Женчичок-бренчичок».
(Учні слухають уривок твору).
Необхідно згадати і творчість К. Стеценка (фото), твір якого «Боже великий, єдиний» став духовним гімном України. (Учні співають гімн).
Найкращою співачкою не лише України, а й всього тогочасного світу вважали С.Крушельницьку (фото). Музична її критика відзначала сильне лірико-драматичне сопрано і видатні акторські здібності. У репертуарі співачки було близько 60 оперних партій, її голос звучав на сценах найкращих оперних театрів світу. Соломія була великою патріоткою свого краю. Де б вона не виступала, всюди виконувала українські народні пісні.(Прослухати твір у виконанні С.Крушельницької).
(Вивчення цього питання можна дати провести керівнику музичного гуртка.)
- ТЕАТР
Пригадайте. Де і коли в Україні була здійснена перша театральна постановка, хто її автор, як вона називалася?
Відповідь: 1619 рік, м. Кам’янка-Струмилова, Яків Гаватович, інтермедії «Кіт в мішку» і «Сон в руку». У 1882 р. виник перший український професійний театр, який очолив М.Кропивницький (фото) до складу якого увійшли М.Заньковецька (фото), три брати Тобілевичі – М.Садовський (фото), І. Карпенко-Карий (фото), П.Саксаганський (фото) та їх сестра Марія. Незважаючи на заборону Емським указом (1876р.) постановок українською мовою, глядачі побачили п’єси: «Назар Стодоля», «Наталка-Полтавка», «Сто тисяч», «За двома зайцями». Глядачі високо оцінювали високопрофесійну гру акторів не лише в Україні, а й в Москві і Петербурзі.
- РЕЛІГІЙНЕ ЖИТТЯ
В українських землях, що входили до складу Російської імперії, релігійне життя повністю контролювала російська православна церква , яка повністю підтримувала імперську владу, називаючи царя намісником Бога на землі, а також проклинала гетьмана І.Мазепу, анафему на якого було накладено ще в 1709 році. Пригадайте, за що російська православна церква
проклинає Мазепу. І сьогодні УПЦ московського патріархату залишається ворожою до України і всього українського та відіграє роль підривника нашої незалежності.
На західноукраїнських землях духовне життя українців очолювала УГКЦ під керівництвом митрополита А.Шептицького, яка своєю діяльністю не лише зберегла українську мову та культуру, а й зміцнила національний дух українців.
(Відеофільм про А.Шептицького.)
6. Узагальнення та систематизація знань
Провести у вигляді гри. Групу поділити на 2 команди, обрати арбітра. Ставити питання має учень.
Категорія освіти:
Назвати вищі навчальні заклади на українських землях.
Наука:
Назвати видатних українських вчених і їх досягнення.
Література:
Назвати українських письменників та їх твори.
Архітектура:
Назвати відомих архітекторів і їх споруди.
Живопис:
Назвати відомих художників і їх картини.
Музика:
Назвати відомих композиторів і їх твори.
Після цього учні оголошують переможців гри.
- Підсумки уроку
Українці – велика нація, яка своїм культурним спадком вплинула на розвиток культури інших слов’янських народів.
Розвиток культури був одним із чинників, які консолідували український народ, у тих складних соціально-політичних умовах, в яких він перебував, в українську націю.
Українські митці створили значний доробок у різних сферах культури, який не втратив свого значення і донині.
Сьогодні на уроці ми ще раз мали можливість переконатися в тому, що ми українці велика нація, наш народ – це народ трудівник, творець, мислитель.
Прокоментуйте епіграф уроку в контексті вивченого матеріалу.
Висновок
Наприкінці уроку закликаю вас вдуматися у висловлювання нашого генія Івана Франка «Життя коротке, та безмежна штука і незглибиме творче ремесло»
Оцінки.
- Домашнє завдання.
Опрацювати тему уроку за підручником.
Повторити тему уроку із всесвітньої історії «Перша світова війна».
Викладач-методист Стасишин М.В. |