Урок на тему:
«Філософія України другої половини ХІХ століття»
Мета уроку:
Навчальна: розкрити основні ідеї «філософії серця» П. Юркевича та «філософії мови» О. Потебні, порівняти ці вчення із ідеями античного філософа Платона та німецького філософа А. Гумбольта.
Розвиваюча: розвивати вміння давати оцінку філософським ідеям, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, формувати в учнів вміння правильно та послідовно висловлювати свою думку, обгрунтовувати й відстоювати свою позицію.
Виховна: виховувати національну свідомість, відданість свому народу, почуття поваги й гордості за українців чиї здобутки стали світовим надбанням.
Очікувані результати:
Після цього уроку учні зможуть:
– визначити особливості української філософії;
– знати основні філософські ідеї;
– оцінити внесок українських філософів у світову філософську скарбницю;
– виховувати почуття глибокої поваги й гордості за українців.
Тип уроку:
Форма проведення: урок засвоєння нових знань.
Метод проведення: бесіда із використанням ілюстрацій та елементами пошуковості.
Література:
- Г. Васянович Філософія для ВПУ – підручник, К. 2008;
- І. Бичко Філософія – курс лекцій К. 1994;
Обладнання: портрети філософів і українських письменників, поетів, мультимедійний проектор, учнівські презентації.
Міжпредметні зв’язки: українська література, історія.
Основні терміни і поняття: «філософія серця», «філософія мови», герменевтика, кордоцентризм.
Хід уроку.
І Організаційний момент.
Привітання. Перевірка присутніх і готовності учнів до уроку.
ІІ Актуалізація опорних знань.
На попередньому уроці ми з вами вивчали філософію України І половини 19 століття, на якому розглянули філософію М.Гоголя, Т.Шевченка, М.Костомарова і Кирило-Мефодіївського товариства.
Пригадаємо:
1.Кого піддав нищівній критиці у своїх творах М.Гоголь?
2.Дати характеристику світоглядних ідей Т.Шевченка?
3.Коли утворилося і який період діяло Кирило-Мефодіївське товариство і хто в нього входив?
4.Яку програму висували члени товариства?
5.Доповніть речення: «Програмним документом товариства стала …,
її написав … .
6.Чи була єдність серед членів товариства у засобах досягнення своєї мети?
7.Кому належать ці слова: «Встане Україна із своєї домовини і закличе братів-слов’ян; і почувши її заклик повстануть всі слов’яни … і стане Україна самостійною».
8.Чому російський царат так жорстоко розправився і покарав його учасників і хто постраждав найбільше?
9.Як ви думаєте, кому із членів товариства належать ці слова: «Дпя того щоб Малоросія стала Україною, їй потрібен Мученик. І я готовий ним стати.» (Т.Шевченко).
10.Дати характеристику статті М.Костомарова «Дві руські народності». Чи вважаєте ви, що менталітет росіян і українців має спільні риси, чи він відмінний. Аргументуйте свою відповідь.
Підсумок: Таким чином ми ознайомились ще з однією сторінкою історії філософії України, яка увійшла у світову філософську скарбницю.
ІІІ Оголошення теми, мети та завдання уроку.
Тема нашого сьогоднішнього уроку – «Філософія України другої половини 19 століття», на якому ми розглянемо філософські ідеї самобутніх і неповторних філософів П.Юркевича і О.Потебні.
Мотивація навчальної діяльності учнів.
На сьогоднішньому уроці ви повинні вивчити, які основні ідеї філософів П.Юркевича і О.Потебні і в чому полягає їх самобутність і неповторність.
Епіграфом до нашого уроку я вибрала слова великого українського поета В.Симоненка «Україно, доки жити буду, доти відкриватиму тебе». Осмислити і зрозуміти слова В.Симоненка ми зможемо наприкінці уроку.
V Вивчення нової теми.
1.«Філософія серця» Памфіла Юркевича.
Викладач: Для початку біографічна довідка, яку для нас підготував учень.
Памфіл Юркевич.(Ф1) Біографія.
Народився в с. Ліпляве Золотоношівського повіту, Полтавської губернії 16 лютого 1826р., у сім’ї священника. Богословську освіту здобув у Полтавській Духовній семінарії. З 1847р. по 1851р. навчався у Київській Духовній академії. (Ф2) Де ще зберігся дух Києво-Могилянки. З 1851р. по 1861р. викладає філософію та німецьку мову в академії. Тут здобуває звання професора. У цей період також активно виступає з публічними лекціями на філософські теми.
Коли після 10р. заборони філософії в Росії цей предмет дозволили викладати виявилось нікому. І тоді московський університет запрошує Юркевича. В 33 роки він очолює кафедру, а згодом стає деканом історико-філософського факультету. Серед його учнів такі відомі вчені як: філософ Соловйов, (Ф3) історик Ключевський, (Ф4) письменник Іван Нечуй-Левицький. (Ф5)
Доля відпустила філософу лише 47років, але вони були наповнені великої творчої праці і значної та оригінальної творчої спадщини.
Філософія серця П. Юркевича(Ф6)
Основні засади ’’філософія серця’’ П. Юркевича виклав у своїй праці «Серце і його значення в духовному житті людини за вченням Слова Божого»,(записати учням) в якій подано цілісну філософську концепцію про серце як визначальну основу фізичного і духовного життя людини.
Мислитель запропонував оригінальний і не типовий для його епохи погляд на людину , як на конкретну індивідуальність, який не вписується ні в матеріалстичні, ні в ідеалістичні теорії того часу.
Серце у філософії Юркевича – це скарбник, посій всіх тілесних сил людини, центр душевного і духовного життя, усіх пізнавальних дій душі, морального життя, скрижаль (що це таке?) на якому викарбований природний моральний закон. Отже моє серце – це мій духовний світ і моральний закон.
П. Юркевич робить спробу направлену проти того, щоб не звести сутність душі, увесь духовний світ лише до мислення, адже в такому випадку нівелюється проблема людської індивідуальності, залишається лише абстрактна людина, якесь колективне ’’ми’’, а не індивідуальне ’’я’’.
Хто ще з філософів писав про душу? (Ф7)
Якщо говорити про сутність душі як лише мислення, то багатогранний світ вона бачила б лише як правильну, але безжиттєву математичну величину, вона б не бачила краси навколишнього світу.
Проте діяльність людського духу дає можливість людині бачити світ і у всій його багатогранності , через добро і зло, красиве і потворне, велике і мале. Ми не просто мислимо, ми породжуємо емоції (які?) Радість, сум, впевненість, сумніви, злість, ненависть, співчуття, милосердя. Якби мислення людини відображало лише навколишній світ, вона б ніколи не проникнула в глибину речей і явищ вважає П. Юркевич. Отже людина не просто мислить. Душа отримує інформацію не лише від мозку. Думки і слова є виявом загального почуття душі, породженням сердечного настрою.(Ми сердиті чи навпоки веселі, які слова у цей час скажете коли до вас звернутися).
Філософ дійшов висновку, що світ як система життєдайних, сповнених краси й знаменності явищ існує і відкривається спочатку для глибокого серця, а вже потім для мислення. Наприклад, ми бачимо пейзаж? (Ф8) Що говоримо? Красивий або потворний, а вже опісля аналізуємо.
Робота над документом.
«Серце – основа діяльності душі й морального вчинку. Не може бути людина моральною без переконань і без героїзму – готовою йти на зустріч усім тим силам, що стають на перешкоді її духовного розвитку». (Прокоментуйте).
(На допомогу учням). Що керувало тими, хто з дерев’яними щитами йшли під кулі снайперів на майдані зимою 2014р. Що ними рухало в цей час серце чи розум?
Робота над документом.
«Розум має значення світла, який осявається Богом – створене життя людського духу.»
(Чому чинимо зло?)
«Духовне життя виникає раніше за розум, який є його вершиною, а не коренем. Бог встановлює порядок морально-духовного життя людини і людства.Міститься цей закон у серці, як у найглибшій скарбниці людського духу.»
Як ви розумієте вислови «Духовно багата людина», «Людина великої душі».
Ганді(Ф9)
Вивчаючи філософію П. Юркевича прийшла до висновку, що душа і серце неподільне. Отже філософія серця П.Юркевича містить дві принципово важливі думки:
- Серце може виражати,знаходити й своєрідно розуміти такі душевні стани, що своєю духовністю і життєдайністю недоступні абстрактному розуму і знанням;
- поняття і абстрактне знання розуму, оскільки воно стає душевним станом дає змогу відчувати і помічати не в голові, а в серці всю глибину духовного життя і моралі.
У філософії П. Юркевича знайшла відображення така риса української ментальності як кордоцентризм.
Як гул століть, як шум віків,
Як бурі подих – рідна мова,
Вишневих ніжність пелюстків,
Сурма подходу світанкова,
Неволі стогін, волі спів
Життя духовного основа.
М. Рильський(Ф10)
«Філософія мови» О. Потебні
Біографічна довідка
Потебня Олександр Опанасович.
Народився 10 вересня 1835 року в с. Гаврилівка на Полтавщині. Після закінчення гімназії в м. Радомі 1851р.(Польща) вступив на юридичний факультет Харківського університету. Захоплення українською народною творчістю і літературою спокусили його перейти на історико – філологічний факультет, який закінчив в 1856 р. Ще навчаючись в університеті публікує свої перші наукові статті. В 1862 р. їде в Берлін на дворічне стажування, але загибель брата Андрія, який брав участь у організації «Земля і воля» змушують філософа повернутись додому. В 1874 р. Потебня здобуває докторський ступінь за працю «Із записок по руській граматиці». До кінця життя здійснює плідну і інтенсивну дослідницьку,педагогічну, науково – творчу діяльність.
Важливою ланкою в розвитку класичної філософії XIX ст. була «філософія мови» О . Потебні, (Ф11) який на українському ментальному грунті творчо розвинув деякі творчі ідеї німецького вченого В.Гумбольдта, чия філософія тісно пов’язана з романтизмом.
«Мова», - зазначає Гумбольдт(Ф12) – за своєю сутністю є явищем мінливим… Вона не становить завершеного витвору , а є видом діяльності… «Мова» є вічним зусиллям духу, щодо реалізації звукового ряду в думці, але в мові ми не завжди можемо визначити головне, тому сутність мови розкривається в самому процесі мовлення. Саме слово в процесі спілкування виявляється «місцем збігу» думок того, хто говорить і того, до кого мова звернена, тобто розуміння реалізовується в слові. Саме у слові ми не тільки розуміємо іншого, але й остаточно самих себе.
Відправною для О. Потебні була ідея про мову як діяльність духу, про творення думки мовою.(записати)
У слові – мовленні він виділяє зовнішню форму (звук), зміст (значення, думку) і внутрішню форму (зображення), адже кожне слово у вас з чимось асоціюється.
Наприклад: Я мовлю «Садок вишневий коло хати» Т. Шевченко. Які асоціації викликають у вас ці слова? Що ви зараз уявляєте?
У мові формуються запаси слів і система правил, за допомогою яких вона протягом століть стає самостійною силою.Якщо ми виражаємо думку на письмі мовлення живої чи мертвої мови також оживає.
Я вам зачитувала найстаршу книгу України «Веселова книга».
Документ. «Думка виявляє себе через мову, а кожний мовний акт творчий і несе відбиток неповторності. А оскільки процес спілкування відбувається через діалог звідси часто випливає те, що ми не розуміємо одне одного». Або як ми часто кажемо «Ти мене чуєш?».
Коли ми вживаємо лайку, вона калічить нас духовно, морально і фізично. Цікавою є також думка Потебні про зв’язок мови і мистецтва, поетики і естетики. І тут необхідно розрізнити мову і мовлення, внутрішню форму слова і художній образ (вчили по культурулогії). Слово як і мистецтво виникає не для образного виразу готової думки, а як засіб творення нової думки. За допомогою слова ми не лише передаємо свою думку, але і будимо думку у свого співбесідника.
Художник малює картину.Вона не говорить, мовчить, але її можна прочитати, озвучити. Як японці озвучили Монну Лізу Леонардо-Да-Вінчі. (Ф13)
Ще одна важлива думка О. Потебні – це ідея тісного зв’язку мови народу із культурою, походженням. Мова – це породження народного духу, тому О.Потебня так гаряче протестував проти денаціоналізації, а фактично асиміляції української мови як духовного і душевного розтління. Адже знищення мови приводить до втрати етнічної самобутності, а також це втрата і для світової культури. Мова виділяє націю, окреслює національну самостійність, національний світогляд нації.
«Скажи чому нам, одинаковим, високорозвинутим істотам, так важко зрозуміти один одного? Чому слова, що покликані зближувати, роз’єднують? Чому я з кожним різний і навіть для кожного іншого шукаю інші слова… Чи не дволикий Янус? Ось що губить нас. Це цитата із книги Мирослава Дочинця «Хліб і шоколод» (прокоментуйте її).
Одним з центральних концепцій Потебні є дослідження мовних категорій таких як «мова», «мовлення», «слово», «думка» в контексті поєднання, співставлення з такими категоріями як «народ», «нація», «націоналізм».
Цитата Філософія Курс лекцій стор. 285.
У мові проявляється менталітет народу. Ми українці пісенна нація і така наша мова. Навіть у своєму гімні «Ще не вмерла Україна» ми ворогів називаємо «воріженьки», ми не завойовники, ми оборонці. Потебня рішуче засуджує горезвісний Емський указ 1876р. (пригадайте) про заборону ввезення українських видань в Україну з-за кордону. Також О.Потебня різко критикує тих українських інтелігентів які стверджували, що перехід поневолених націй на мову гнобителів ніби залучає перші до культури та цивілізації.
Цитата Філософія Курс лекцій 285 стор.
VI.Узагальнення та систематизація знань.
- Поясніть епіграф сьогоднішнього уроку.
- Охарктеризуйте «філософію серця» П. Юркевича.
- Які факти свідчать, що «філософія мови» О. Потебні актуальна сьогодні?
- Поясніть вислів: «Народ, без своїх героїв, приречений на вимирання».
Оцінки.
VII.Підсумки уроку:
Сьогодні ми завершуємо вивчення класичної доби української філософії, яка представлена творчістю Г.Сковороди,(Ф14) М.Гоголя,(Ф15) Т.Шевченка, (Ф16) М.Костомарова,(Ф17) П.Куліша,(Ф18) П.Юркевича,(Ф19) О.Потебні (Ф20) і яка яскраво демонструє основні риси українського світоглядного менталітету. Першою істотною рисою відмінності українського менталітету від російського – спрямованість останнього на заперечення будь – якої іншої ідеї чи думки. Російські царі забороняли, а літератори, критики, філософи або звинувачували українську культуру то в єресі або меншовартості, а то взагалі заперечували як таку. Заперечували її неповторний національний колорит, унікальну україноментальну специфіку.
Звідси не просто критика М. Гоголя, Т. Шевченка, П. Юркевича. Росія завжди трималася за свої традиції, звички , брутально відкидала інші культури. Українці завжди були толерантними і сприймали все нове і передове. Для української філософської думки завжди були характерні антеїзм, екзистенціальність, кордоцентризм. Для росіян це недопустимо. Звідси їх постійне прагнення до завоювань чужих територій і народів та нищення всього неросійського.
VIII.Домашнє завдання.
1.Опрацювати конспект та матеріал підручника
2.Написати короткі біографії Л.Українки, М.Коцюбинського, В.Винниченка.
Слайди до уроку.
1.П.Юркевич
2.Києво-Могилянська академія
3. Ключевський
4.Соловйов
5.Ів.Нечуй-Левицький
6.П.Юркевич
7.Платон
8.Пейзаж
9.М. Ганді
10.М.Рильський
11.О.Потебня
12.О.Гумбольдт
13.МоннаЛіза
14.Г.Сковорода
15.Гоголь
16.П.Куліш
17.Т.Шевченко
18.М.Костомиров
19.П.Юркевич
20.О.Потебня
Підготував викладач вищої категорії, вчитель-методист М.В. Стасишин
| 
