Крім аудиторних занять, навчальні плани з навчальної дисципліни  передбачають самостійну роботу студентів, вона має на меті формування пізнавальної активності студентів , засвоєння ними основних вмінь та навичок роботи з навчальними матеріалами, поглиблення та розширення вже здобутих знань, підвищення рівня організованості студентів тощо.

Особливості уваги при самостійному опрацюванні зазначеної в навчально тематичному плані тематики потребують розділи, за якими не викладаються лекції.

У процесі самостійної роботи учні мають оволодіти вміннями та навичками:

- організація самостійної навчальної діяльності;

- самостійної роботи в бібліотеці з каталогами;

- праці з навчальною, навчально методичною, науковою, науково

 популярною літературою;

- конспектування літературних джерел;

- роботи з довідковою літературою;

- опрацювання статистичної інформації.

Кожний студент повинен вміти раціонально організовувати свою навчальну діяльність. Важливим є вміння скласти план своєї роботи, чітко визначити її послідовність. Необхідно, щоб план самостійного навчання був реальним і його виконання призводило до плідних наслідків у навчальному процесі.

Для успішної самостійної роботи значну частину часу студент виділяє для роботи в бібліотеці. Треба розуміти сутність складання алфавітного й тематичного каталогів, вміти швидко знаходити в них необхідну літературу, знати особливості бібліографічного шифрування. Для плідної роботи з літературними джерелами студентові корисно скласти свою власну бібліографію, заповнюючи бібліографічні картки на необхідні для нього книги, брошури або статті. Для роботи у бібліотеках учневі треба знати їх структуру, спеціалізацію окремих колективів, вміти користуватися різноманітними каталогами, вірно заповнювати бланки вимоги на літературу тощо.

Відібрана для самостійного опрацювання література може бути різною як за обсягом наукових даних, так і за характером викладання. Потрібно відібрати необхідний для опрацювання матеріал ( глави, розділи, тощо), і також розсортувати його за важливістю( що підлягає детальному вивченню, а що – для ознайомлювального читання). Процес читання має відбуватися повільно, вдумливо. До незрозумілих питань слід обов’язково повертатись, наводити додаткові довідки. Щоб зрозуміти сутність думки автора. Знання незрозумілих термінів слід одразу ж з`ясувати за тлумачними словниками ,енциклопедіями або спеціалізованими довідками. У процесі роботи з літературою корисно робити виписки найважливіших думок, формулювань, окремих висловів на окремих аркушах паперу із зазначенням автора, джерела, сторінок і абзаців. Для кращого засвоєння матеріалу, розвитку творчого мислення основний зміст прочитаного доцільно формулювати у вигляді тез.

Конспект є стислим викладом основної сутності опрацьованого літературного матеріалу. Конспект має бути стислим, змістовним і записаним своїми словами і формулюваннями. Класичні визначення, оригінальні думки , вислови слід записувати до конспекту повністю, з посиланням на автора, джерело і сторінку. У тексті конспекту корисно підкреслювати найважливіші теоретичні положення, визначення, висновки і робити помітки на полях. Систематичне конспектування опрацьованого матеріалу дисциплінує розум, виробляє вміння формулювати свої думки в стислій змістовні формі, сприяє кращому засвоєння матеріалу.

Для суцільного уявлення про навчальну дисципліну студентові необхідно користуватися довідковою літературою: енциклопедіями, енциклопедичними словниками, галузевими довідками, фаховими книгами тощо.

Майбутній спеціаліст повинен достатньо вправно користуватися ПК. Робота з матеріалами Інтернету надає можливість отримувати найновішу інформацію з різних сфер життя.